4 червня вся Україна вже вп’яте відзначила День пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії проти України.
Жахіття війни сповна торкнулося не лише дорослих, але й маленьких українців. На превеликий жаль, з кожним роком воєнних дій кількість постраждалих дітей невпинно зростає. Близько двох тисяч поранених та понад шістсот загиблих дітей — це страшні цифри, які нікого не мають залишити байдужим. Пам’ять кожної безневинної дитини — жертви російської агресії — має бути гідно вшановано в Україні.
Тому, працівники Національного природного парку «Гуцульщина» спільно із Косівською районною військовою адміністрацією долучилися до Всеукраїнської акції «Голоси дітей», ініційованої Оленою Зеленською. Саме в цей скорботний день до Маєтку Святого Миколая запросили дітей з прифронтових територій України, які відпочивали в одному із оздоровчих закладів Косівського району.
Тут, в мальовничому передгір’ї Українських Карпат росте сакура — дерево пам’яті про дітей, яким не судилося вирости і змужніти, бо їх вбила країна-агресорка. Цьогоріч весною молода сакура рясно вкрилася яскраво-рожевим цвітом, ніби посмішками дітей, що ангелами злітають в небеса. А 4 червня на дереві знову мелодійним передзвоном загомоніли дзвіночки, нагадуючи про дитячі голоси, які веселим щебетом вже ніколи не потішать своїх рідних.
У цей день в Маєтку Святого Миколая відбулася панахида за спокій душ маленьких українців, чиє життя забрала війна. Поминальну молитву відслужили отці-декани Петро Дяків, Іван Близнюк та Роман Іванюлик. Разом зі священниками молилися голова Косівської районної військової адміністрації Василь Жмендак, директор НПП «Гуцульщина» Юрій Стефурак, начальник служби у справах дітей Косівської районної військової адміністрації Андрій Лаврук, діти, працівники Парку та райдержадміністрації. Крім того, всі присутні мали можливість почепити дзвоники на дерево пам’яті, побувати на екскурсії в Маєтку та взяти участь у майстер-класі з виготовлення ангела-оберега. Також гості заходу змогли скуштувати смачного і цілющого гуцульського чаю із солодощами в пам’ять про вбитих внаслідок російської агресії дітей.
Схиляємо голови в скорботі й пам’ятаємо про кожне маленьке серце загиблих українця і україночки. Відібрані, скалічені життя наших дітей — це незгоєні довічні рани України.
Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, бережемо світлу пам’ять про кожну дитину!
Залишити відповідь