Морозного, сніжного ранку, дев’ятнадцятого грудня, хлопчики і дівчатка Косівщини прокинулись раніше звичного. І ну ж бо заглядати під подушку. А там – довгожданні подарунки. Інші  під подушки і не дивились, бо знали, що за подарунками вони поїдуть у маєток, де живе  святий Миколай.

Отож сотні діток заполонили подвір’я Чудотворця. Так ось, виявляється, де він живе, біля самого лісу, на території національного природного парку «Гуцульщина», зовсім близько до Косова ісела Пістинь. Тут, його постійна  прописка.

Подвір’я просторе, з живими  прикрашеними  ялинками.  У невеликому дерев’яному будиночку напроти  головного святий Миколай, весь у блакитно-білих шатах приймає гостей. А їх приїхало  з Косівщини, Франківщини,  з Одещини, Полтавщини… Створюється черга, адже кожен хоче не лише отримати подарунок із рук святого Миколая, а й з ним сфотографуватись.

Більшість гостей прямує до красивого двоповерхового дерев’яного будинку, бо цікаво дізнатись  як там, в апартаментах Чудотворця? Отож,  одні заходять, інші виходять. Тут чимало кімнат. Одна з них – повна  листами від діток з усієї України. Їх тисячі, складені на полицях, і на всі Миколай  зі своїми помічниками дають відповіді.

А ось поруч – кімната-музей природи. Сюди набилось  повно діток. Вони слухають розповіді Миколаївських помічників про Червону книгу, куди занесено назви рослин,  які рідко зустрінеш у лісі та  розглядають опудала різних лісових птахів і звірів.

В іншій кімнаті гріються біля пічки і розглядають новорічно-різдвяні іграшки. Стародавні можна порівняти із сучасними. Вони тут разом. Новорічні та різдвяні вітальні листівки, деяким близько ста років, іграшкові діди морози з різних країн світу.

Найбільше гостей зібралось біля дверей покоїв святого Миколая. Так ось на якому казковому ліжку він спить і на яких чудових  подушках йому сняться чарівні сни!

На подвір’ї маєтку – як у мурашнику. Одні, не дивлячись на холод, кружляють на каруселях, інші – повсідались  на качелі. А ось дітки щасливі від того, що катаються на санях, запряжених кіньми. Дорослі фотографуються  із героями дитячих казок, розглядають дитячі малюнки і роботи майстрів народної творчості.

Звучать звуки трембіт. Це позивні фестивалю «Новорічно-різдвяна іграшка», і дорослі і малі тиснуться поблище  до сцени, щоб побачити все, що відбуватиметься.

А на сцену, вітати гостей,  виходить не лише  господар, Святий Миколай, а й священики, представники обласної та районної  адміністрацій, учасники художньої самодіяльності та пластуни косівських шкіл, які виносять «Вифлеємський вогонь». Від нього запалюються десятки маленьких  вогників, святкова новорічна ялинка. І Миколаївська ватра, навколо якої гріються ті, кого десятиградусний мороз дістав до кісток.

Кружляють сніжинки і доповнюють свято у маєтку святого Миколая казковістю. Тому й розходитись по домівках не дуже поспішають.

Любов МИКИТИН.

Share